Місто Жовква на Львівщині відоме в історії тим, що свого часу воно було резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського. Крім того, реміснича справа, якою займалися міщани, робила Жовкву чудовим місцем для торгівлі. Майже однакова відстань до Львова та до кордону з Польщею робить місто перетином культурних та економічних паралелей.
Жовкву можна назвати містом-фортецею — збудована за принципом «ідеальних міст» доби Ренесансу, в часи заснування вона була оточена валами та ровами, а мури збереглися і донині. Вкінці XVII- на поч. XVIII ст. Тут сформувався Жовківський мистецький осередок — славилась високою художністю жовківська збірка живопису, графіки, різьблення, гобеленів, порцеляни, зброї. У 1994 р. місту надано статус Державного історико-архітектурного заповідника — у ньому 55 пам’яток світового, національного та регіонального значення.
Всередині ХХ століття Жовкву перейменували на Нестеров, на честь відомого авіатора часів Першої світової війни Петра Нестерова, який загинув неподалік від міста в результаті першого у світі повітряного бою з застосуванням тарану. У 1992 році місту повернули первісну назву.
До 400-ліття від надання місту Магдебурзького права центральна частина Жовкви, зокрема центральна площа Вічева, пережили масштабну реконструкцію. Мальовниче містечко поповнює свій арсенал сучасними ресторанами, відпочинковими комплексами тощо. Добре транспортне сполучення завдяки розміщенню поряд з магістральними шляхами на Львів та в бік польського кордону — це постійна тенденція до оновлення та вдосконалення внутрішньої інфраструктури.